Біографія

Віталій Володимирович Кличко. Громадянин України. З 2012 року народний депутат України, працюю у Верховній Раді України, член комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, член Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» та голова депутатської фракції цієї партії.

Народився в родині військового авіатора і вчительки 19 липня 1971 року в селищі Біловодське Московського району Киргизької РСР. Разом з батьками та братом Володимиром проживали в різних куточках країни – за місцем служби батька. На історичну Батьківщину родини – в Україну – повернулися у 1984 році. Невдовзі батькові, Володимиру Родіоновичу, довелося брати участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З життя він пішов передчасно. Мама, Надія Улянівна, пенсіонер.

Київську загальноосвітню школу № 69 закінчив у 1988 році. Після служби в армії (1989 – 1991 рр., Умань, військова авіація) в 1991 – 1995 роках навчався на факультеті фізичного виховання Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, де отримав першу вищу освіту. Другу вищу освіту здобував у Національній академії державного управління при Президентові України, ступінь магістра за спеціальністю «Управління суспільним розвитком» отримав у 2011 році. До цього, у 1996 – 2000 роках, навчався в аспірантурі Київського університету фізичного виховання і спорту. У 2000 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Методика визначення якостей боксерів у системі багатоетапного спортивного відбору». З 2006 року почесний професор Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова.
Володіння мовами: українська, російська, англійська, німецька.

Перший трудовий досвід набував у шкільні роки: працював екскурсоводом Бюро міжнародного молодіжного туризму «Спутник». Відтоді добре знаю Київ та цікавлюсь його історією. Після школи до призову в армію працював на Київському радіозаводі, слюсар-інструментальник другого розряду.

Спортивними єдиноборствами захопився в 14 років. Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу, триразовий чемпіон України з боксу, чемпіон Перших всесвітніх ігор військовослужбовців, срібний призер чемпіонату світу. Здобутки у професійному спорті: інтерконтинентальний чемпіон за версією WВО (02.05.1998 – 24.10.1998), чемпіон Європи (24.10.1998 – 26.04.1999, 25.11.2000 – 29.09.2002), інтерконтинентальний чемпіон за версією WBA (27.01.2001 – 21.06.2003), чемпіон світу за версією WBO (26.06.1999 – 01.04.2000), чемпіон світу за версією WBC, почесний чемпіон світу за версією WBC.
Значну частину своїх доходів спрямовую на благодійну діяльність, передовсім в Україні. Це підтримка дитячого та молодіжного спорту, супровід освітніх та культурних ініціатив, допомога медичним закладам. Відповідні проекти реалізуємо переважно на базі утвореного у 2003 році «Фонду братів Кличків», головою правління якого був у 2005 – 2006 роках. З 2000 року представник програми ЮНЕСКО «Освіта для дітей у злиднях». Член Національного олімпійського комітету України з 2005 року.

Проводячи підприємницьку і доброчинну діяльність на Заході та на Батьківщині, переконався, що головним гальмом позитивних перетворень в нашій країні є корупція, нехтування законами, нормами моралі та інтересами людей. Усвідомив: ситуацію треба кардинально міняти. Відтак вирішив піти в політику. Роботу з ведення бізнесу довірив братові.

За підсумками виборів 2006 року очолив депутатську фракцію в Київській міській раді. Ми боролись із непрозорим ціноутворенням у комунальній сфері, з розбазарюванням київської землі та нищенням зелених насаджень, з незаконними забудовами історичного центру та інших місцевостей столиці. Оцінку роботі поставили кияни на позачергових виборах весною 2008 року: наш виборчий блок удвічі збільшив представництво в Київській міській раді. У 2006 – 2008 роках – радник Президента України. У 2008 – 2009 роках – член палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи.

Набутий досвід знадобився, коли у квітні 2010 року мене обрали головою Політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка».

За підсумками виборів 2012 року «УДАР» сформував у Верховній Раді України фракцію із 40 народних депутатів, до нас приєдналися ще 2 парламентарі. Ми наполегливо добиваємося демократичних перетворень, працюємо в парламенті та поза ним.

Повалення злочинного режиму колишнього Президента країни і його поплічників стало великою перемогою українського народу. Але загрози національній безпеці й інтересам громадян країни залишаються. Усунені від влади злочинці знайшли прихисток і союзників у Росії, керівництво якої розв’язало війну проти України та нашого народу. Ситуація потребує консолідації всіх громадян і всіх патріотичних політичних сил. Тому я підтримав Петра Порошенка на виборах нового Президента України. Сам балотуюсь на посаду Київського міського голови. Столиця має стати лідером позитивних змін, прикладом влади відповідальності й сили справедливості.

Мої переконання і цілі поділяє дружина – Наталія Єгорова. Разом ми виховуємо трьох наших дітей: синів Єгора (2000 р. н.) і Максима (2005 р. н.) та доньку Єлизавету (2002 р. н.).

Маю державні нагороди. Я та мої рідні до кримінальної відповідальності не притягувалися та судимі не були.